Деякі аспекти виїзду дитини за кордон без згоди батька

Ярослава Бережная Автор 

(0 votes)
Одним із самих розповсюджених питань з сімейного права, з яким на звертаються до нашого об’єднання – є «як неповнолітній особі виїхати закордон без згоди батька». Багато жінок стикалися з такою проблемою, коли є можливість, чи необхідність виїхати з неповнолітньою дитиною за кордон, але батько:
- невідомо де (немає з ним зв’язку),
- знаходиться в зоні АТО, не має можливості/бажання надати нотаріально посвідчену заяву на виїзд неповнолітньої дитини за межі України в супроводі одного з батьків;
- має можливість, але не має бажання надавати нотаріально посвідчену заяву на виїзд неповнолітньої дитини за межі України в супроводі одного з батьків.
Відповідно до ст.. 313 ч.3 ЦК України –фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або супроводі осіб, які уповноважені ними. 
Пунктами 3,4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою КМУ № 57 від 27.01.1995 року встановлено, що виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків та в їх супроводі, а в разі відсутності такої згоди на підставі рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків. 
Таким чином жінка та дитина стають заручниками рішення чоловіка.
Перешим варіантом вирішення проблеми є звернення до суду з позовом до батька дитини про надання  дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Позовна заява подається за підтвердженим місцем знаходження батька дитини, як що батько дитини зареєстрований в зоні АТО – в відповідний суд на підконтрольній Україні території.
Як, що дитина малолітня – не досягла 14 років, як правило третьою особою залучається служба у справах дітей.  
Хочу звернути увагу, що із судової практики, яка склалась на теперішній час суди задовільнять такі позови, якщо у позовних вимогах чітко вказана країна, куди має намір виїхати матір з дитиною, та чітко вказаний період на який дитина буде перебувати за межами України.  Також при підготовці до розгляду справи суді необхідно подбати про докази того, що ви зверталися до батька с проханням надати дозвіл на виїзд за кодон, але він відмовив, або залишив без відповіді. Також важливим моментом є той факт що мета виїзду за кордон повинна відповідати інтересам дитини (відпочинок, оздоровлення, лікування, навчання, участь у конкурсах, змаганнях тощо) і в разі відмові у наданні такого дозволу  буде порушено інтереси дитини. 
Мінусом  такого варіанту є те, що з таким позовом необхідно буде звертатися до суду, кожен раз коли плануєте виїжджати з дитиною за межі України.
У разі коли батько знаходиться невідомо де, немає з ним зв’язку, не платить аліменти, не приймає участі у вихованні дитини, не піклується про здоров’я дитини, то можливо розглянути варіант з позбавленням батьківських прав такого батька.
Позовна заява подається підтвердженим місцем знаходження батька дитини, як що батько дитини зареєстрований в зоні АТО – в відповідний суд на підконтрольній Україні території, в разі, коли невідомо де знаходиться батько, за останнім місцем знаходження батька, як що батько іноземець – за останнім місцем перебування батька на території України.
Цей шлях більш складний, та займає багато часу.
В такій категорії справ обов’язково необхідно залучати третьою особою службу у справах дітей. Необхідно, щоб служба справах дітей зробити висновок, що до доцільності позбавлення батьківських прав. Необхідно подбати про докази, які підтвердять, що батько не менше ніж останні шість місяців не цікавився станом дитини, її фізичним та духовним розвитком, здоров’ям, матеріальним забезпеченням, також необхідно подбати про свідків, які зможуть у судовому засіданні підтвердити факт того, що батько не цікавиться життям дитини. 
Із мінусів такого варіанту можна відмітити: 
- Якщо батько, охоть якимось чином силкується з дитиною – ймовірність позбавлення його позбавлення батьківських прав дуже мала, крім випадків застосування насильницьких дій що до дитини, чи матері дитини, як що такі випадки можна довести, то що.
- Довгий строк розгляду справи: як правило від пів-року до року;
- Зібрання доволі великої доказової бази.
Але в разі, якщо таке рішення є, то кожен раз розшукувати батька і просити надання дозволу на виїзд дитини не має потреби.
Сімейні справи, особливо, які зачіпають права та інтереси дітей, є дуже складними і з точки зору формування доказової бази, точки зору психологічного відношення дитини до ситуації у яка склалась, та мають дуже велике емоціональне навантаження особливо для матері дитини і тому рекомендуємо у таких справах звертатися до спеціалістів.
Керуючий партнер – адвокат 
АО «B.F.B LEGAL GROUP»
Ярослава Бережна
Увійти щоб прокоментувати